Наші педагоги
Вчитель-логопед Стельмах Оксана Климентіївна, спеціаліст 1 категорії, загальний педагогічний стаж 28 років, стаж вчителем-логопедом 9 років, Івано-Франківський університет ім. В.Стефаника.
Чи замислювались ви коли-небудь, яку величезну роботу виконує мозок вашого малюка в перші кілька років його життя. За цей час дитина засвоює рідну мову, а в двомовному середовищі – навіть дві. Як показує досвід, діти, які з певних причин не отримали в цьому віці необхідного мовного розвитку, пізніше з великими труднощами надолужують втрачене, вони відстають від ровесників не лише з розвитку мови, але й щодо мислення, емоцій та почуттів.
Розвиток мови відбуватиметься інтенсивно, якщо створити для малюка необхідні умови, які йому сприятимуть. Найкращий прийом – зробити вигляд, що не розумієте, чого просить дитина. Звичайно, ви добре знаєте, які бажання намагаються продемонструвати син чи донька, але не поспішайте проявляти своє розуміння. Перепитайте, чого саме хоче дитя, виконайте не те, про що воно говорить. Це примусить його активізувати власні мовні можливості, почуваючи себе кмітливішим, ніж мама. Таке заохочення дозволить дитині швидше оволодіти ситуативною мовою, котра відіграє величезне значення у процесі спілкування батьків та дітей.
У дитини закладений природний інтерес до людської мови та бажання слухати інших. Для того, щоб розуміння мови розвивалось ефективно, необхідно створити певні умови, що сприятимуть цьому процесу. Перш за все, дитина повинна постійно чути мову дорослих, і ця мова має також бути адресована малюку. Причому, важливо, щоб батьки розуміли, що маля багато інформації отримує не із самих слів, а й із міміки та жестів, які супроводжують ці слова, а також з інтонацій, якими це говориться.
Дитина надзвичайно швидко навчається у період від року до трьох. Швидко зростає кількість слів, які вона розуміє, тобто, так званий, пасивний словник. Маля багато розуміє, але поки що не говорить саме. Найпершими словами, які починає розуміти малюк, є назви речей , що його оточують, імена дорослих, назви іграшок, зображень предметів, одягу та частин тіла й обличчя. До двох років дитина знає майже всі слова, які стосуються оточуючих речей, що говорить їй дорослий. Активно знайомлячись з навколишнім світом, у два роки ваш малюк має уявлення про призначення речей домашнього вжитку та особистої гігієни, правильно їх використовує. Відкриваючи для себе нові предмети, діти, перш за все, намагаються визначити їх функції, тому запитання «Що це?», «Як це називається?» надовго оселяються у вашому домі. І в батьків повинно вистачити терпіння для того, щоб не лише називати предмет, який зацікавив дитину, але й розповісти, для чого він потрібен. На третьому році життя в лексиконі малюка з’явиться нове запитання: «Для чого?», «Чому?», яке вказує уже на достатньо високий рівень розвитку не лише його мови, але й мислення. Адже він вимагає пояснення причинно-наслідкових зв’язків явищ. Наші «дорослі» пояснення не завжди зрозумілі для дитини, але приносять їй задоволення.
В міру того, як дитина навчається розуміти звернену до неї мову, простішим стає спілкування з нею. Тепер вона радісно починає виконувати прохання дорослих, отримуючи особливу насолоду від того, що зрозуміла, чого від неї хочуть, і змогла усе правильно зрозуміти. А це – перший крок до засвоєння правильних дій з предметами. Тепер речі, які оточують малюка від народження, окрім назви, отримують ще й специфічні функції, ті, які є звичними для дорослих, але абсолютно незнайомі для малюка.
Діти отримують величезну насолоду від нового вміння – спілкуватися з людьми за допомогою мови. Вони захоплено повторюють нові слова, які чують, із задоволенням задають запитання, часто багато разів поспіль одні і ті самі. Бажання малюка спілкуватися часто переважає його надбання у цій сфері. Інакше кажучи, він прагне сказати більше, ніж поки що може: йому не завжди вистачає слів, аби висловити власну думку, маля не встигає швидко сформулювати потрібне речення тощо. Тому буває, коли дитина затинається, робить великі паузи. Це з часом минеться, і не варто звертати на такі моменти надмірну увагу, інакше дитя почне соромитися, і тоді вже точно проблеми можуть залишитися надовго.
Корисні поради
- Розмовляйте з малюком якомога більше. Ваша мова повинна бути граматично правильною, вимовляйте всі слова так, як потрібно, бо вживання «дитячої» мови зашкодить формуванню «нормальної» мови дитини.
- Будьте уважні до того, що намагається сказати ваш малюк. Вислуховуйте його та давайте відповіді на усі запитання. Це – запорука успішного подальшого розвитку не лише уміння розмовляти, але й мислити, а також прагнення пізнавати світ.
- Якщо дитина помиляється, коли говорить, ставтесь до цього поблажливо. Помилки – це необхідний етап розвитку мови, а ваші критичні зауваження можуть вплинути так, що маля, боячись помилитись, повільніше розвиватиметься.
- Розвивайте уміння малюка слухати та бути уважним. Грайте з ним в ігри, які сприяють розвитку уміння слухати та чути: учіть його слухати навколишні звуки та розрізняти їх: «Ось чуєш, їде машина, а це гудить пилосос, а що це? Так, правильно, це йде будильник.» нехай малюк вчиться самостійно розрізняти звуки, відгадувати, що як звучить, а що не звучить.
- Часто діти вміють прекрасно отримувати усе бажане без допомогою слів. Їм буває достатньо вказати пальчиком на омріяний предмет і вимовити магічні слова «Дай», як їх бажання відразу здійснюються. Але такий стан справ не може задовольнити потреб малюка в розвитку мови як засобу спілкування з іншими людьми. Розуміти його будете лише ви та найближчі люди. Тому привчайте дитину до того, щоб вона якомога повільніше висловлювала свої бажання, говорила нові слова, речення, фрази.
- Учіть дитя невеликим віршикам, казочкам, адже, запам’ятовуючи їх та повторюючи, він вивчає нові для себе слова, тренує пам'ять і увагу.
- Вчіть малюка будувати зв’язні розповіді про те, що його оточує, описувати малюнки в книжечках. Це сформує вміння як контекстна мова, тобто здатність уявити собі події, що мають відбутися, зуміти знайти форму для розповіді про них та висловлення. Для цього, розглядаючи книжечку, задавайте запитання маляті: хто це (собачка), яка собачка (білу, пухнаста, кумедна), що вона робить (гризе кісточку) тощо. А тоді, підсумовуючи, складіть коротеньку розповідь за малюнком : це маленька пухнаста собачка, вона має кісточку і гризе її. За деякий час ваша дитина здатна уже сама придумувати аналогічну історію, описуючи малюнок, власні іграшки, події, що відбувались з нею впродовж дня.
- Постійно вводьте нові слова, які зображають предмети навколишнього світу, явища та події. Обов’язково пояснюйте значення нових слів, що зустрічаються у мові, в оповіданнях чи віршиках, які ви читаєте. А ще можете погратись у «відгадайку»: нехай малюк сам спробує зрозуміти, що означає нове слово. Це буде доступним дитині на третьому році життя.
- Засвоюючи мову, дитя починає використовувати її не лише для спілкування з іншими людьми, але й для того, щоб планувати власну діяльність. У нього поступово формується так звана мова «для себе». Одного разу ви помітите, що дитина супроводжує власні ігри незрозумілим буркотанням, словами, які не звернені ні до кого особисто. З часом вона не просто коментуватиме, що робить, але й плануватиме словесно свої майбутні дії. Ви допоможете малюку, якщо навчите його розповідати про те, що він планує робити спочатку вам. Запитуйте щоразу: «Що ти хочеш робити? Куди покладеш цю іграшку? Хто буде кататися на машині спочатку: лялька чи ведмедик?». Такі розповіді допоможуть дитині швидше навчиться планувати власні дії, сприятимуть розвитку мислення та внутрішньої мови.
Мова – невичерпне джерело розумового розвитку дитини. Без розвиненого мовлення малюк не зможе здобути міцних і ґрунтовних знань з основ наук, не зможе цілісно і гармонійно розвиватися.
Зверніться вчасно до логопеда, прислухайтесь до його порад! Не позбавляйте свою дитину можливості вільно розвиватися, вповні відчути красу життя і радість спілкування.
